Львів часто називають музеєм під відкритим небом. Та знайомство з колекцією цього музею було б неповним, коли б ми обминули Личаківське кладовище з унікальною збіркою надгробних пам'ятників. Це неповторна, велетенська скарбниця, своєрідна школа Краси, Мистецтва і Мудрості, куди триває нескінченне паломництво. Але приходять люди на Личаків не тільки для зустрічі з красою, а перш за все, щоб поклонитися прахові тих, хто є гордістю нашого краю , хто творив нашу історію і культуру, возвеличив наш незламний дух.
Колись на місці Личаківського цвинтаря був сільський цвинтар, тут також ховали тих, хто покінчив життя самогубством. Коли прийшли австрійці, зробили тут міський цвинтар. Спочатку неохоче люди тут ховали, особливо через те, що це був цвинтар самогубць. Ховали тих, хто жив в центрі міста і з Галицького передмістя. В центрі міста та в Галицькому передмісті жило багато заможних мешканців и вони замовляли собі надгробки, які являли та являють собою мистецьку цінність. Цвинтар діяв з 1786 р. до 70-х років 20 ст. Зараз тут ховають заслужених людей, які зробили щось для міста чи країни, або тих, хто має тут місце в гробівці.
На цвинтарі є каплиці, гробівці та індивідуальні поховання. Було 25 каплиць, зараз є 24. В ІІ світову другу каплицю Дідушицьких було зруйновано попаданням снаряду.
Його площа 42 гектари. Тут знаходиться біля 300 тисяч поховань, понад 2 тисячі гробівців, майже 500 скульптур та рельєфів. Існуючі алеї та доріжки були розплановані садівниками в середині ХІХ століття.
Під час екскурсії по кладовищу ми не тільки оглянемо найцікавіші нагробні пам'ятники, каплиці, але і віддамо шану пам'яті видатних осіб, похованих тут, бо недарма Личаків називають пантеоном української і польської культури. І епіграфом до нашої розповіді найкращими будуть слова великого Гайне: „Під кожним нагробком – світова історія"
